Головна сторінка

Головна Увічнення пам'яті Геноцид ромів

Украинская делегация приняла участие в VIII международной конференции школьников "Холокост: память и предупреждение", которая проходила 21 - 24 июня 2008 года в Бресте (Беларусь).

Организаторами ежегодной конференции традиционно выступают Российский Центр "Холокост" совместно с Белорусским республиканским фондом "Холокост", Брестским центром "Холокост" и Украинским центром по изучению истории Холокоста при поддержке Евроазиатского еврейского конгресса, Правительства Москвы, РАО ЕС России и Брестского облисполкома. 
В конференции участвовали школьники из России, Украины, Беларуси и Израиля. Все они авторы наиболее интересных работ по теме Холокоста, победители региональных конкурсов, выдержавшиеся большую конкуренцию, чтобы попасть в Брест. 

Украину на конференции представляла победительница VIII Всеукраинского конкурса ученических исследовательских работ "История и уроки Холокоста" Мария Аврамишин, ученица Кременецкого лицея имени Уласа Самчука (Тернопольская область). Ее работа "Холокост на Кременетчине на основе фондов Кременецкого краеведческого музея и свидетельств очевидцев" (научный руководитель - Семенюк Людмила Ивановна). 
За четыре дня состоялись заседания 6 секций, в том числе: "Уроки Холокоста: личный взгляд", "Тема Холокоста в литературе", "Духовное и физическое сопротивление нацизму", "Праведники народов мира", "История Холокоста: региональный аспект", где было представлено и обсуждено 18 докладов школьников. Каждый год конференция начинает свою работу 21 июня. Рассвет 22 июня школьники вместе с ветеранами, гостями и жителями Бреста встречают в Брестской крепости, где принимают участие в митинге-реквиеме, посвященном началу Великой Отечественной войны. 
Почетным гостем ежегодной Международной конференции школьников в Бресте традиционно был один из героев книги С.С. Смирнова "Брестская крепость" Роман Левин, бывшим малолетний узник Брестского гетто, поэт, автор многих книг. 
Была организована поездка по местам Холокоста в Брестской области, В том числе школьники побывали на месте массовой казни узников Брестского гетто в урочище Бронная гора, где в 1941-1942 годах фашисты расстреляли более 50 тысяч евреев. Из них 26 тысяч были узниками Брестского гетто. 
Но больше всего и взрослых участников мероприятия, и школьников впечатлила так называемая "дорога жизни" Романа Левина, по которой в годы Холокоста он спасся из нацистской неволи. Вместе с бывшим узником участники конференции побывали в Петровичах, Жабинке, Кобрине. Именно через эти населенные пункты и бежал из гетто Роман Левин. 
Бывший узник рассказывал о пережитом так красочно, что у всех присутствующих было ощущение, как будто вместе с ним они спасались от фашистов. Ребята побывали на могилах погибших на этом пути евреев, в том числе почтили память матери и сестры Левина в братской могиле за селом Петровичи. 
Завершал рабочую часть программы в школе на Бронной горе просмотр документального фильма "Брестское гетто", обсуждение которого вылилось в рефлексии. 
Украинская делегация привезла с собой в подарок литературу, которую издает Украинский центр изучения истории Холокоста, и презентовала работу Центра. 

Слово Марии Аврамишин: 
Я вирушаю на Міжнародний конкурс.... Хвилювання, якась невпевненість, радість - усе це вирує в мені! 21 липня українська делегація побувала в Бресті! Але свою подорож із п. Світланою Кандєєвою я розпочала із прогулянки по Києву. Ми відвідали дорогу, якою вели євреїв на розстріл в Бабин яр, а також церкву Миколи Доброго, де служив отець Олексій Глаголєв, який допомагав євреям рятуватися в роки Другої світової війни 
Наступного дня ми вирушили в дорогу. Перша зупинка - столиця Республіки Білорусь Мінськ. Саме місто вражає: великі вулиці, цікава архітектура. Побачили Резиденцію уряду та Університет, Площадь Незалежності, проспект Франциска Скорини, цікаві незвичні пам'ятники, відвідали кафедральний костел Симона й Олени, який залишив неперевершені враження. 
А потім - поїзд до Бресту. Росіяни прибували на 10 хвилин раніше, і ми думали, що зустріч з ними на вокзалі у Бресті не відбудеться. Однак за декілька годин ми разом їхали в одному автобусі до готелю "Білорусь", що знаходиться на бульварі Шевченко. До речи, там на Набережної стоїть погруддя нашого великого Кобзаря. З учасниками я потоваришувала дуже швидко, бо вони виявилися дружніми і веселими. А в кімнаті жили разом с дівчинкою Сонею з міста Самара біля річки Волга. 
Після обіду - відкриття конференції. Зі словами привітання до учасників звернулися п. Роман Лєвін, п. Тетяна Хотцева, п. Світлана Кандєєва, п. Ілля Альтман та багато інших. Так розпочався перший день. Всього було 6 секцій, кожна з яких мала назву і щоденно представлялися учасниками з України, Росії та Білорусі. Я була модератором 3-й секції. 
Але особливою подією стала подорож до Брестської фортеці. О третій ночі ми вирушили на меморіальне свято - "День пам'яті". Видовище захоплююче. Ледь освітлена фортеця... Ти ніби опиняєшся в минулому. Незважаючи на те, що ніч надворі, зібралося багато людей, хоча обіцяні президенти Росії та Білорусі приїхали з великим запізненням - аж на 12 годину дня. Ведуча розповідала про історію фортеці, а також зачитувалися листи учасників її захисту. Після виступів очевидців тих подій та посадових осіб солдати пустили вінки на воду Західного Бугу. 
Далі - екскурсія по фортеці. Тереспольська брама, Холмські ворота. Собор св. Миколая, в якому була проголошена Унія 1596 року, зараз він повністю перебудований. Законсервовані руїни Білого палацу, де у 1918 році був підписаний Брестський мир. Казарми. Пам'ятники. Могили невідомого солдата. Вічний вогонь. Єдиний недолік - прохолодна ніч. 
Після незначного відпочинку ми з Романом Лєвіним вирушили на екскурсію по місцях Брестського гетто. Відвідали будинок, де колись мешкав письменник, місце, де знаходилося гетто та пам'ятник жертвам Голокосту. Згодом - творча зустріч з поетом. Він читав нам свої вірші: "Трубач", "Семен Слуцкий", "Каждый год я сюда приезжаю" та багато інших. Все написане є частиною його життя, долею його друзів та рідних. 
На третій день після засідань ми побували на відкритті ізраїльських днів у Бресті, де переглянули фільм "Зірки Шлобі", що вразив усіх без винятку. А ще бачили площу Леніна, де у вересні 1939 року був парад радянсько - німецьких військ. 
В останній день конференції ми подорожували. Відвідини Петровичів, де Роман Лєвін показав нам барак, в якому він перебував деякий час як полонений, та могилу євреїв, в якій похована його мати. У Жабінці поет розповідав про праведників миру, про Флорію Будишевську, котра врятувала йому життя, але сама загинула від нацистів. 
В Березі-Картузькій ми побували в музеї та побачили концтабір. Це цікаве місце. Береза - тому що дуже гарна природа. Картузька - тому що тут був Монастир Картузианців, однак в XIX столітті з його цеглі побудували Червони казарми. У 1934 році тут у Червоних казармах був створений перший у Польщі концтабір для активістів ОУН, тут відбували покарання Р.Шухевич, Т.Бульба-Боровец, Д.Донцов, М.Кобрин. 
Кінцевою зупинкою учасників конференції стала Бронна гора, де ми відвідали пам'ятник жертвам Голокосту і наша гостя з Ізраїлю Рахель Борохов виконала поминальну пісню на івриті. В школі біля Бронної гори тепла зустріч із хлібом-сіллю, неперевершений виступ ансамблю ложкарів, яких неодноразово викликали "на біс". Великою приємністю стали подарунки - ляльки - Купалинки, що додали надзвичайного настрою всім учасникам. 

Після обіду виступи ще двох учасників, серед яких була і я. На свій превеликий подив я зовсім не хвилювалася, тому презентувала своє дослідження успішно і залишилась задоволена. Після перегляду фільму "Брестське гетто" розпочалося вручення свідоцтв з рук Іллі Альтмана та Романа Лєвіна. А потім - тепле і хвилююче прощання друзів і дорога додому... Ми зі Світланою Леонтіївною повернулися в Україну з неперевершеними враженнями, а в душі залишилися нові друзі... 

Послесловие: А я волновалась необычайно. Все 8 лет, что существует эта конференция, сложилось так, что украинская делегация была традиционно самой сильной, наши ребята презентовали наиболее интересные и глубокие исследования. Но в этот раз получилось так, что победителей VIII Всеукраинского конкурса "История и уроки Холокоста", который проводит Украинский центр изучения истории Холокоста, пришлось представлять одному участнику. Хрупкая, интеллигентная девочка, ученица Кременецкого лицея имени Уласа Самчука, что в Тернопольской области, Аврамишин Мария. Как она справится? Ведь нам вдвоем представлять всю Украину! Вдвоем презентовать работу Украинского центра изучения истории Холокоста. Придется трудно, но надо достойно держать честь! Ведь надо очень активно участвовать в обсуждении и дискуссиях, и надо быть модератором секции. 
Выступление Марийки оказалось по программе последним. Были прослушаны интересные работы, многое, казалось, уже было сказано. Предпоследней выступала участница из Израиля, Рахель рассказывала о своих корнях: прадедах, которые родом из этих мест, она показывала редчайшие семейные фотографии, а на вопрос: погиб ли кто-либо из родных в Холокосте, отвечала: "Да", но не знает, где их могилы. Это выступление было сильно своей эмоциональной глубиной. Но как же придется после такого яркого и трогательного рассказа моей Марийке? 
И вот выходит Мария Аврамишин. Украина. Она успела переодеться. Каблучки, строгая юбочка. Украинская вышиванка. И презентация - как произведение искусства: все четко, изящно, красиво. Рассказ чередуется с показом слайдов. С видеозаписями свидетелей. Все аргументировано и взвешено. 12 минут презентации пролетели, как одно мгновение. Мария заканчивала выступление украинскими стихами. Не все поняли до конца украинский. Но все восприняли, как это красиво! 
Потом - ответы на вопросы. Лес рук! Так бывает лишь тогда, когда "зацепило". Ответы блистательные. Триумф! Даже строгий Илья Альтман признает, что Мария внесла вклад в науку: 
"Не менее ценно и то, что Мария Аврамишин используют новые источники, в частности, материалы из музеев и впервые вводит их в научный оборот". 
Катя Дрозд из Беларуси говорит, что это лучшее выступление конференции, ее поддерживают Арменуи Еганян из Зеленограда, Брумина Вероника из Минска, Сарибжанова Алия из Москвы, многие другие. 
Гей, Україна, а заспівати? - А запросто! И Мария начинает петь! Гулак-Артемовский! Как она пела! Нет слов! Только аплодисменты! 
Виват, Мария! Мария - THE BEST! 
Мы не подвели вас, наши дорогие друзья по Украинскому конкурсу! Мы не уронили честь Украины! Спасибо всем, кто переживал за нас, спасибо Анатолию Ефимовичу, который постоянно поддерживал нас. 
Спасибо Г-споду за новых друзей! 

Светлана Кандеева.

 

Останні Новини

  • ХІХ Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського

    17-19 травня 2019 року в Києві відбувся ХІХ Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського!

    Цього року на участь в конкурсі було подано 56 дослідницьких та творчих робіт, з них 34 роботи рецензентами були рекомендовані до участі у фінальній частині. 

    Протягом трьох днів конкурсантки та конкурсанти, їхні наукові керівники, члени журі та організатори слухали виступи учасників, брали участь у різноманітних заняттях, дивились художні та документальні фільми, присвячені трагічним та складним подіям ХХ століття.
    Вітаємо всіх переможців та їхніх наукових керівників!

    [Докладніше]
  • Науковий семінар «Голокост і масове насильство на теренах України в першій половині ХХ століття»

    У Львові 9-11 травня 2019 року відбувся  науково-методичний семінар «Голокост і масове насильство на теренах України в першій половині ХХ століття» для викладачів історії Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської та Волинської областей. Семінар організували Український центр вивчення історії Голокосту разом з Меморіалом Шоа (Париж) та у співпраці з Меморіальним музеєм тоталітарних режимів «Територія терору».

    [Докладніше]
  • Семінар в рамках проекту "Захистимо пам'ять"

    4 – 7 квітня 2019 року в Києві, в рамках проекту "Захистимо пам'ять" відбувся навчально-методичний семінар для вчителів. В семінарі взяли участь вчителі з Вінницької, Волинської, Львівської та Житомирської областей. 
    На семінарі говорили про стереотипи та упередження в історії та сучасності, зокрема на прикладах антисемітських та ромофобських стереотипів, вчились перевіряти інформацію та розпізнавати фейки у медіа і соцмережах, обговорювали можливості проведення публічних заходів у громаді в рамках проекту.

    [Докладніше]
  • Бюлетень "Уроки Голокосту", № 1 (57), 2019 р.

    Шановні колеги! Вийшло друком чергове число інформаційно-педагогічного бюлетеню Українського центру вивчення історії Голокосту "Уроки Голокосту", № 1 (57), січень-березень, 2019 р. 

    [Докладніше]
  • Новий інтерактивний ресурс для освітян

    Ми раді представити новий інтерактивний ресурс – Путівник для вчителя про пам’ять Бабиного Яру та багатогранну історію цього трагічного місця.

    [Докладніше]
Дивитися всі

Top